«Є одна річ, яка може призвести до глибокого відчуття Всесвітньої Гармонії, ясного розуміння, щастя тут і зараз та визволення через мудрість. Це зосередженість на тілі». Будда
Помилково вважати, що тіло — це інструмент для того, щоб лише задовольняти свої фізичні потреби. Тіло можна усвідомлювати, через нього можна рефлексувати, позбавлятися негативних станів та навіть фізичного болю. Воно є інструментом для розкриття Дхарми, перебування в тут і зараз та віднаходження власного щастя.
Більшість людей займаються своїм тілом, щоб зберегти здоров’я та молодість, бути в тонусі чи то пак, бути «в моді». Та є ті, які взаємодіють з тілом, як з інструментом для контролю над власними думками, емоціями та життям в цілому. Вони розуміють, що це священний храм, здатний подарувати їм внутрішнє звільнення.
Є і така категорія людей, які, стаючи на шлях духовного розвитку, забувають про фізичний план. Це пояснюється тим, що існує безліч хибних вчень, які відкидають все матеріальне, зосереджуючись виключно на духовному. У цих вченнях фізичне тіло неначе засуджується, являється тягарем на шляху до «просвітлення». Це добряче підриває не тільки здоров’я, а і моральні та духовні цінності, яких так прагне людина.
До того ж, ті, хто просто медитує, намагаючись зосередитись лише на тому, що відбувається у них в голові, досить часто зіштовхуються з однією проблемою. Це повне незнання, як користуватися цією навичкою у повсякденному житті. Вони не знають, що для того, щоб бути в моменті під час життєвих ситуацій, необхідно бути присутнім у своєму тілі.
Бути тут і зараз
Концентрація на тілі відкриває нам чимало істин про себе самого. Через цей процес ми можемо побачити реальність такою, якою вона є. Якщо в людини сталася якась життєва драма, яка викликала біль та розчарування, то зосередження на тілі допомагає їй легше сприйняти болючі зміни. Якщо ж людина намагається подумки втекти чи заперечити це, її самопочуття тільки ускладнюються.
Через концентрацію ми здатні впоратися навіть з фізичним болем. Біль може бути колючим, пульсуючим, стискаючим чи розширюючим. Коли ми його «бачимо», нервова система заспокоюється, і він зменшується.
Намагаючись медитувати вперше, багатьом із нас дуже складно зосередитися. Ми губимось у власних думках, домислах та спогадах. Через це зрозуміти, що ми відчуваємо насправді, майже неможливо.
Зосередженість на тілі допомагає зупинити цей хаотичний процес і перенести нас в тут і зараз, незалежно від того, що коїться в наших думках.
Перебування в моменті — це прямий фізичний досвід, що допомагає нам зрозуміти себе та виводить на шлях прийняття мудрих життєвих рішень.
Стани, які відкриває тіло
Тіло — це ідеальний об’єкт для концентрації. Неважливо яким способом ми відкриваємо до нього доступ — через дотик, дихання чи відчуття.
Глибока концентрація може відкрити нам ті медитативні стани, через які ми здатні пізнати цілий Всесвіт. Це джняна (палійські буддійські сутри) і самадхі (Йога-сутри Патанджалі). Вони відкривають завісу поверхневого досвіду і дозволяють зазирнути не тільки вглиб себе, а й отримати доступ до своїх енергетичних тіл та (навіть!) інших вимірів. Під час цих процесів приходить відчуття, що фізичної основи не існує, є лише енергія, патерни чи просто порожнеча.
Ще одним кроком до самопізнання є зміщення фокусу уваги під час вправ на дихання, розум та внутрішні відчуття.
Люди, які поглиблено практикують, стверджують, що це допомагає подолати прірву між відчуттям себе, коли медитуєш наодинці та життям в соціумі.
Вони опанували навички дослухатися до процесів в тілі під час дискомфортних станів, концентруватися на диханні в моменти стресу та тримати свою свідомість під контролем під час буденних побутових проблем.
Що таке Дхарма звільнення
Рано чи пізно кожна людина усвідомлює, що тілесні втіхи більше не викликають задоволення, а перепади емоцій вже не мають такого значення, як раніше. Це усвідомлення приходить, коли людина досягає похилого віку чи взагалі знаходиться на межі переходу до іншого світу. І якщо психіка в цей час непідготовлена, її охоплює відчуття повного жаху.
Коли ж ми постійно практикуємо, це знання відкривається нам значно раніше. Воно не затьмарює наш розум страхом, а дарує усвідомлення, що жити треба тут і зараз і сприймати смерть як природній неминучий процес.
Саме такого змісту повідомлення отримав в свій час Будда. Він вважав, що суть зосередженості на тілі полягає в тому, щоб відкрити «глибоке відчуття невідкладності», отримати «правильне бачення і знання», «мудрість та святість».
Людині необхідно шукати той шлях, що приведе її до істинного щастя.
Хоча пошуки свого шляху — це також штука суперечлива.
Який сенс має вислів «іти своїм шляхом», якщо насправді йти нема куди? Ми вже є і ми вже тут і зараз.
Ми з самого нароження є втіленням своєї справжньої природи. Однак відкидати тему пошуку власного шляху теж не варто. Бо людина сама має дійти усвідомлення, що вона вже є. Це знання відкриває секрет повної присутності і відчуття себе живим.
Т. С. Еліот говорив, що коли ми використовуємо тіло як шлях, найкраще, що з нами може статися — усвідомити його майбутню смерть. А спроби досягти будь-чого за допомогою тіла, окрім як прийти повністю в теперішній момент, не мають сенсу.
І саме завдяки усвідомленню, що існування тіла обмежене часом, людині відкривається доступ бути цілком живою та перебувати в моменті. Це і є Дхарма звільнення.
Наостанок хочеться зазначити, що у кожного свій підхід до взаємодії з собою. Тіло як шлях не для всіх буде хорошим способом для самопізнання. Але якщо цей метод прийдеться вам до душі, то знайте, що це гідне заняття.
Бо як сказав Будда: «Якщо тіло не опановано, неможливо опанувати свій розум. Коли оволодієш своїм тілом — опануєш і розум».
І ми в Атмалогії з ним згодні.
А ви?
©️ ЭVA 🌱